У 1974 році турецькі війська захопили понад третину острова. Майже 200 тисяч людей втратили домівки, і Кіпр залишається розділеним донині. Розповідаємо, що сталося, на чиєму ми боці та чому просимо наших гостей залишатися на вільному півдні.
Ця стаття не схожа на жодну іншу в нашому гіді. Тут не буде пляжів і таверн. Вона про рану, з якою Кіпр живе вже пів століття, і про те, чому ми, автори цього сайту, говоримо про неї відверто. Ми любимо цей острів і людей, які його збудували. І не збираємося вдавати, що нічого не сталося. Наші українські читачі, на жаль, надто добре знають, що означає слово "окупація".
Що сталося влітку 1974 року?
У липні 1974 року грецька військова хунта надихнула державний переворот на Кіпрі. Президента, архієпископа Макаріоса, було повалено. Через п'ять днів, 20 липня, Туреччина використала кризу як привід: турецькі війська висадилися на північному узбережжі, офіційно в межах "миротворчої операції". Насправді це було повномасштабне вторгнення. У серпні, коли хунта й путчисти вже впали, Туреччина розпочала другий, ще ширший наступ. Коли гармати замовкли, турецька армія контролювала понад 36% території острова. Контролює її й донині.
Ціна, яку заплатили звичайні люди
За цифрами стоять родини, які за кілька днів втратили все:
- Майже 200 тисяч греків-кіпріотів було вигнано з домівок на півночі. Десятки тисяч турків-кіпріотів переселили у зворотному напрямку, на окуповані території. Ціле суспільство розірвали навпіл.
- Тисячі загинули, а доля понад тисячі людей досі не з'ясована. Комітет у справах зниклих безвісти й далі ідентифікує останки з безіменних поховань.
- Будинки, землю, церкви й цілі квартали пограбували або зруйнували.
У багатьох кіпрських оселях на півдні досі висить на стіні ключ. Звичайний ключ від дверей, яких господарі не відчиняли з 1974 року. Вони чекають. А Вароша, колись найвідоміший курорт східного Середземномор'я, стоїть за колючим дротом як місто-привид: порожні готелі, зупинений час.
Острів, розділений донині
Республіка Кіпр, законна держава всього острова і член ЄС із 2004 року, контролює південь. Північ залишається під турецькою військовою окупацією. Через саме серце Нікосії, останньої розділеної столиці Європи, проходить Зелена лінія, буферна зона ООН. Самопроголошену "Турецьку Республіку Північного Кіпру" визнає рівно одна країна світу: Туреччина. Резолюції ООН десятиліттями закликають вивести іноземні війська й поважати суверенітет Кіпру. Без результату.
Чому ми кажемо "окупована північ"
Ми не вживаємо евфемізмів на кшталт "турецька частина Кіпру". Слова мають вагу. Це територія, захоплена силою і утримувана чужою армією всупереч міжнародному праву, а саме це й означає окупація. Така мова шанує історичну правду і гідність жертв. І скажемо прямо: ми засуджуємо вторгнення й політику турецької держави, а не звичайних людей. Турки-кіпріоти теж заплатили за цей поділ високу ціну, і багато хто з них мріє про возз'єднаний острів так само сильно, як їхні грецькі сусіди.
Нерухомість на півночі: не купуйте крадене
Реклама спокушає "дешевими апартаментами біля моря" на півночі. Назвімо речі своїми іменами: значна частина цієї землі й будинків до 1974 року належала вигнаним грекам-кіпріотам. Їхній продаж окупаційною адміністрацією: це торгівля краденим майном.
- Законодавство Республіки Кіпр (зміни 2006 року) розглядає купівлю, продаж, оренду й навіть рекламу такої нерухомості як злочин, за який загрожує до 7 років ув'язнення.
- Рішення кіпрських судів і Європейського суду з прав людини підлягають виконанню в усьому ЄС.
- Покупці ризикують втратити гроші та отримати позови від законних власників, і ці вимоги не мають строку давності, хай скільки триватиме окупація.
Це не ринок нерухомості. Це скупка краденого в масштабах цілого регіону.
Наша позиція: ми на боці Кіпру
Ми ведемо цей сайт на вільному півдні та з повним переконанням просимо наших гостей: залишайтеся на цьому боці острова. Кожне євро, витрачене на окупованій півночі, кожна ніч у готелі, збудованому на награбованій землі, зміцнює стан речей, який світ визнав протиправним. Південь має все: розкішні пляжі, гори Троодос, античні театри, чудову кухню і людей, чию гостинність ви відчуєте з першого дня. Обираючи вільний Кіпр, ви підтримуєте тих, кому цей острів належить.
Ми віримо, що справедливість зрештою переможе: острів знову буде цілим і вільним, таким, про який мріють самі кіпріоти, а родини з ключами на стінах нарешті відчинять свої двері. А доти ми будемо про це нагадувати. З повагою, з фактами і з надією.
Хочете пізнати всю історію острова, усі її 12 000 років? Прочитайте нашу коротку історію Кіпру.
Галерея
